техніка

-и, ж.

1) Сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються в суспільному виробництві та призначені для створення матеріальних цінностей. || Галузь людської діяльності, пов'язана з вивченням, застосуванням і вдосконаленням засобів і знарядь праці. || Галузь застосування засобів і знарядь праці того чи іншого виду.

••

Інформаці́йна те́хніка — сукупність засобів та програм обробки, зберігання, передачі інформації, їх застосування та створення.

Мікропроце́сорна те́хніка — сукупність технічних та програмних засобів, які використовуються для побудови мікропроцесорних пристроїв, систем.

Обчи́слювальна те́хніка — галузь техніки, що поєднує в собі теоретичні основи та практичні аспекти обчислювальних машин.

Саніта́рна те́хніка — сукупність технічних засобів систем водопостачання, каналізації, очищення стічних вод, опалення тощо.

2) Сукупність машин, механізмів, механічних пристроїв, апаратів. || розм. Окрема машина або механізм. || Сукупність зброї, транспорту, засобів зв'язку, радіолокації, протихімічної оборони й т. ін., що є на озброєнні або в розпорядженні армії.

3) перев. чого, яка. Сукупність прийомів, навичок, що застосовуються в певній діяльності, певному ремеслі, мистецтві. || Володіння такими прийомами, навичками; професійне вміння, майстерність. || Спосіб створення художнього зображення в живопису, скульптурі, вишиванні тощо.

••

Те́хніка безпе́ки — система організаційних заходів та технічних засобів, які запобігають впливу на працівників небезпечних виробничих чинників.